Літаюче таксі за лічені хвилини, минаючи всі пробки, доставляє вас на станцію вакуумного надшвидкісного потягу. Через півгодини ви вже перебуваєте в іншій частині континенту: у вас консультація з фахівцем з трансплантації.
Зараз вам це не потрібно, але ось років через 15-20, швидше за все, не зашкодить, а черга на друк органів на 3D-принтері довга. Фахівець говорить китайською, але це не проблема – у вас є електронний універсальний перекладач: ви вставляєте в вухо бездротовий навушник і отримуєте синхронний переклад.
Звучить як сюжет науково-фантастичного фільму? Насправді – ні, ці технології – вже в розробці. І, як обіцяє недавнє дослідження споживчих звичок і поглядів на комунікації від міжнародної рекламно-комунікаційної групи Havas Worldwide, стануть реальністю в найближчі кілька років. А значить – змінять як наше повсякденне життя, так і багато професійних навичок, в тому числі і в маркетингу, рекламі та PR. Адже кордони в спілкуванні і так поступово стираються – завдяки розвитку технологій. А через пару, в крайньому випадку – пару десятків років цих кордонів не залишиться взагалі. Цілком в нормі речей буде шукати замовника в Японії, директора агентства наймати в Китаї, креативного директора – у Франції, а стратега – в Індії. Світ буде відкритий, а кожне локальне агентство зможе стати міжнародним.
Літаюче таксі
Ще в жовтні 2016 року в компанії Uber заявили про початок роботи над проектом літаючих таксі Uber Elevate. Виглядати це буде так: в мобільному додатку ви викликаєте транспортний засіб, але замість машини за вами прибуває вертоліт – на найближчу стоянку на даху. Переміщення з одного кінця міста в інший буде займати не годину-півтори, а кілька хвилин, коштуватиме це буде спочатку $120, однак в компанії обіцяють здешевити таксі до $20 за поїздку. Поки що проблема в тому, що транспортного засобу, який злітає і сідає строго вертикально, працює не на паливі, а на електриці, і в десятки разів тихіше, ніж сучасні вертольоти, – а саме таким буде літаючий Uber – поки що не існує. Однак, з огляду на те, що над схожими проектами працюють і в інших компаніях, від гігантів Boeing і Airbus до стартапу Kitty Hawk, поява потрібного транспорту – справа часу. Тим більше, що перший крок уже зроблено: в середині січня цього року на щорічному Consumer Electronics Show в Лас-Вегасі, США, компанія Bell Helicopter, партнер Uber в проекті Uber Elevate, представила прототип чотиримісного літаючого таксі.
Ну а поки що керівництво Uber вже домовилося з NASA – і як тільки нові вертольоти з'являться, їх відразу ж почнуть тестувати в Даллас-Форт Верт і Лос-Анджелесі (США), а також Дубаї. Станеться це, як припускають експерти, до 2020 року, а то і раніше.
"Гіперпетля"
Ідея побудувати тунелі, по яким капсули, що нагадують вагони поїзда, будуть перевозити вантажі та пасажирів на надвисокій швидкості, ще в 2013 році з'явилася у Ілона Маска. Задум підхопив і взявся за реалізацію колега Маска Шервін Пішевар. Влітку 2014 року він виступив співзасновником компанії Hyperloop Technologies, через пару років перейменованої в Hyperloop One. До грудня 2017-го проект "Гіперпетля" зібрав $285 млн інвестицій і провів три раунди успішних випробувань в побудованому в пустелі Невада, США, першому тунелі. Під час третього раунду капсулу в тунелі вдалося розігнати до 387 км/год, а швидкість, якої технологи прагнуть досягти, становить 1100 км/год.
У Hyperloop One, головою якої зараз є Річард Бренсон, впевнені, що до 2019 року "Гіперпетля" зможе перевозити вантажі, а до 2021-го – пасажирів. Маршрути по США, Європі та Азії вже прокладаються повним ходом, а будівництво на ділянці Балтімор-Вашингтон (США) ось-ось почнеться.
Ілон Маск вважає, що найбільше користі "Гіперпетля" принесе містам, відстань між якими перевищує 1500 км. Однак і на коротких дистанціях технологія допоможе економити купу часу: наприклад, поїздка з Києва до Одеси на "Гіперпетлі", як можна розрахувати на сайті проекту, займе всього 35 хвилин – приблизно як на літаку, тільки без витрачання часу на реєстрацію, зліт і посадку.
"Гіперпетля", яку вже називають п'ятим видом транспорту – після автомобільного, залізничного, повітряного і водного, – разом з "літаючими таксі" якщо і не зроблять революцію в громадському і вантажному транспорті, то ще більше прискорять темп життя. Що означатиме, по-перше, нові стандарти і структуризацію в бізнесі, а по-друге, нові можливості для інфраструктури, в тому числі – реклами і маркетингу.
Універсальний перекладач
У жовтні минулого року компанія Google представила бездротові навушники Pixel Buds – своєрідну відповідь аналогічному девайсу від Apple, але з додатковими "розумними" фішками. Серед таких – універсальний перекладач, що працює з чотирма десятками мов світу. Щоб його запустити, потрібно натиснути пальцем на правий навушник і вимовити фразу на будь-якій із 40 мов, програма перекладе на іншу, обрану з тієї ж бази, а смартфон, до якого підключені навушники, видасть аудіо- та текстову версію перекладу. Переклад репліки співрозмовника надійде відразу в навушник. Поки що у технології є вади: в галасливому приміщенні, наприклад, вести бесіду через такого перекладача майже неможливо. До того ж, перекладач в Pixel Buds створений на основі Google Translate, слабкості якого добре відомі кожному, хто хоч раз намагався перекласти за допомогою цієї програми текст, довший за одне речення. Другий недолік, над виправленням якого в Google працюють прямо зараз: перекладач не завжди справляється з роботою в режимі онлайн.
Проте, не дивлячись на нинішні проблеми в роботі технології, використання штучного інтелекту при розробці подібних гаджетів явно стане звичайною справою вже через пару років. І тоді про "труднощі перекладу" при незнанні мови і культурних традицій можна буде забути, а бізнес і комунікації стануть по-справжньому глобальними.
3D-друк органів
Щороку, повідомляє видання The Economist, у світі проводиться близько 120 тис. операцій з пересадки органів, переважно нирок. При цьому попит перевищує пропозицію – тих, хто потребує трансплантації, значно більше, ніж донорів. Тому вже не перший десяток років вчені досліджують можливості створення людських органів штучним шляхом. В авангарді цього руху – заснована в 1981 році ізраїльська компанія CollPlant. Тут відпрацьовують технологію створення біо-чорнила з рекомбінантного людського колагену, який добувають з листя генномодифікованого тютюну. Комбінантний колаген, запевняють вчені, має поліпшену біофункціональність і при цьому знижує ризик імунної відповіді організму людини. Паралельно в компанії розробляють серію формул, за якими з цих біо-чорнил на 3D-принтері друкуватимуться різні органи.
CollPlant – далеко не єдина компанія, що рухається в цьому напрямку. З 3D-другом кісток, шкіри і внутрішніх органів працюють десятки організацій по всьому світу. Наприклад, команда дослідників в Департаменті машинобудування Імперського коледжу Лондона у 2017 році успішно застосувала технологію заморожування при 3D-друці м'яких тканин. За оцінками експертів, вже через два десятка років медики зможуть друкувати на 3D-принтері навіть такі складні органи, як серце. А ринок в цілому до 2022 року виросте до $1,8 млрд. Що означає: нові, в дусі серіалу "Чорне дзеркало", напрямки для бізнесу і реклами.
Голографічне телебачення
У тому, що віртуальна реальність – це майбутнє кіно, вже майже ніхто не сумнівається. Однак телебачення чекають навіть крутіші зміни. Заснована трьома інженерами американська компанія Light Field Labs вже розробила прототип телевізійного екрану, який функціонує як голографічний проектор. В Light Field Labs використовують технологію світлового поля, схожу на ту, яка застосовується в камерах, що створюють зображення для окулярів доповненої і віртуальної реальності – така камера фіксує не тільки двомірне відео-зображення об'єкта, а й весь спектр світлових променів навколо, завдяки чому картинка виходить об'ємною. СЕО Light Field Labs Джон Карафін запевняє, що масове виробництво голографічних дисплеїв розпочнеться у 2019-2020 роках. А наступним кроком стане перетворення голограми на об'єкт, який глядач зможе не тільки побачити, а й помацати. Правда, впровадження цієї інновації займе ще кілька років, оскільки зажадає вивчення акустичних хвиль, які, за задумом інженерів, забезпечать глядачеві тактильні відчуття.
Природно, Light Field Labs – не єдиний гравець на ринку виробників голографічних дисплеїв, а телебачення – далеко не єдина сфера, де ця технологія застосовується. У цьому сегменті працюють десятки великих компаній, як, наприклад, Holoxica Limited, Viewsonic Corporation, RealView Imaging Ltd, Konica Minolta, Inc та інші. А змінювати вони будуть практично все - від медицини і будівництва до індустрії розваг і, само собою, реклами та комунікацій.
